Директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» Олександр Бондар взяв участь у прес-конференції, організованій ГО «Інститут глобальної політики», за темою «Проблемні питання ядерної та екологічної безпеки в умовах війни (на прикладі ЗАЕС, Каховської ГЕС та міжнародних нафто- і газопроводів)».

17 березня 2026 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція за темою «Проблемні питання ядерної та екологічної безпеки в умовах війни (на прикладі ЗАЕС, Каховської ГЕС та міжнародних нафто- і газопроводів)».

У заході брали участь:

• Олександр Бондар – директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України», доктор біологічних наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України;
• Юрій Сапожников – голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енегропроєкт», кандидат технічних наук;
• Юрій Андрійчук – директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки, кандидат наук з державного управління;
• Юрій Когут – експерт з питань енергетичної безпеки, генеральний директор консалтингової компанії «Сідкон», кандидат юридичних наук (онлайн);
• Сергій Тараканов – генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» (онлайн);
• Олег Дудар – екс головний інженер Запорізької АЕС (онлайн).
  Модерував цей захід Олег Березюк – директор ГО «Інститут глобальної політики».

У своєму вітальному слові Олег Березюк наголосив на викликах, що стали наслідком повномасштабної агресії росії проти України, зокрема, захоплення окупантами Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій, підриву Каховської ГЕС, що призвело до руйнування дамби. На сьогодні зазнають обстрілів об’єкти української енергетичної інфраструктури, нафто- та газогони, у тому числі міжнародні.

Директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України», доктор біологічних наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Бондар розповів, зокрема, про безпосередні проблеми внаслідок війни, які Україні не вдається усунути з багатьох причин. І нагадав, що в Україні ще у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Отже, реакція на такі виклики має бути професійною. Він, зокрема, зазначив, що у 1986 році на ЧАЕС було 2 000 реактивних паливних збірок, а сьогодні на ЗАЕС їх щонайменше 18 000, внаслідок чого забруднення нашої території може бути в десятки разів більшим. Як наслідок руйнування дамби Каховської ГЕС, без води залишиться понад 600 000 га сільськогосподарських ґрунтів. Він також наголосив: є ще один «показник», що потребує відповідної уваги – уранові могильники у Жовтих Водах, куди складувалися уранові відходи з кінця 1940-х років. І якщо хоч одна російська ракета туди влучить, то ці відходи обов’язково потраплять у ріку Дніпро.

Голова правління АТ «Енергопроєкт» Юрій Сапожников звернув увагу, що конструктори атомних електростанцій не передбачали аварій внаслідок бойових дій. Максимальне проєктне навантаження – аварійне падіння легкомоторного літака. Експерт переконаний, що необхідно зробити все для того, щоб ЗАЕС залишалася власністю України. Чи може тут в чомусь посприяти МАГАТЕ? Експерт констатував, що міжнародне регулювання виявилося недієвим в умовах війни. Одна з найпоказовіших причин – вплив рф у структурі МАГАТЕ. «На жаль, МАГАТЕ має свою структуру, і в цій структурі досить відчутний вплив росіян.» – сказав Юрій Сапожников.

Директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» Юрій Андрійчук звернув увагу присутніх на екоцид, спричинений підривом Каховської ГЕС, поінформувавши, що через припинення надходження прісної води морська вода починає наповнювати підземелля, що впливатиме на якість ґрунтів, внаслідок чого південні поля перетворяться на пустелю. Також експерт звернув увагу на те, що ворог намагається використати нашу трубопровідну інфраструктуру у своїх цілях, про що повідомляють час від часу ЗМІ. Він також наголосив: для протидії дезінформації варто створити «ситуаційну інформаційну кімнату» на базі наукового інституту під егідою військових організацій. Центр поширюватиме об’єктивну інформацію щодо рівня забруднення різних територій, мінування, наслідків розливу нафти, небезпечних явищ в атомній енергетиці.

Генеральний директор консалтингової компанії «Сідкон» Юрій Когут (онлайн) зазначив, що чинних заходів безпеки сьогодні бракує, тому необхідно провести аудит фізичної безпеки АЕС і посилити персональну відповідальність керівництва. Керівництву держави слід звертати увагу на доповіді і висновки профільних фахівців щодо стану нашої ядерної енергетики та своєчасно вживати відповідних заходів, об’єднавши у такій роботі всіх, хто причетний до ядерної безпеки. Юрій Когут згадав про створення росією військових спецпідрозділів з метою терористичних дій на чужих територіях. «Російські військові, які заходили на ЗАЕС, були максимально готові захопити станцію,» – підкреслив експерт.

Генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов (онлайн) у своєму виступі звернув увагу на теперішній незадовільний стан ядерної безпеки. Він зазначив, що ядерні об’єкти мають бути недоторканими і знаходитися під міжнародним контролем. У лютому 2022 року російські агресори вдерлися на ЧАЕС, залишивши працівників станції на 600 годин без зв’язку, у 2025 році російський дрон пошкодив захист укриття вартістю 1,2 млрд євро. Якби світ відреагував на ці теракти належним чином, ситуація не повторилася б на ЗАЕС. Відповідаючи на запитання присутніх на прес-конференції, її учасники торкнулися багатьох екологічних проблем держави. Йшлося про навчання та підготовку інженерів і науковців, які мають працювати на АЕС, про розмінування територій та притягнення агресора до відповідальності.

Учасники прес-конференції одностайно констатували: без механізмів реального міжнародного примусу ядерна і екологічна безпека залишається вразливою та анонсували підготовку міжнародної науково-практичної конференції з ядерної та екологічної безпеки за участю українських і міжнародних експертів.