Інститут екологічного відновлення та розвитку України

Центр природно-заповідного фонду та екологічної мережі

Центр природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі – Центр) є структурним підрозділом Державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» (далі – Інститут).

Мета – виконання наукових заходів, спрямованих на запобігання зміні клімату та адаптації до неї, розроблення економічних механізмів природокористування.

Природно-заповідний фонд – сукупність найцінніших природних та рукотворних територій, а також окремих об’єктів, що допомагають нам зберегти природу у всій її різноманітності, заповісти її для майбутніх поколінь українців.

Основні завдання:

  • науково-організаційний супровід управління, відновлення та охорони природно-заповідного фонду та екомережі України;
  • науковий супровід ведення державного кадастру об’єктів природно-заповідного фонду;
  • розроблення Проєктів організації територій установ природно-заповідного фонду;
  • визначення потенційних міжнародних природоохоронних територій та розроблення їх номінацій: водно-болотних угідь міжнародного значення, територій Смарагдової мережі Європи/територій мережі ЄС Natura 2000, глобальних геопарків тощо;
  • підготовка регіональних та Зведеної схем та програм екомережі України;
  • розроблення проєктів нормативно-правових актів і методичних рекомендацій у сфері заповідної справи;
  • організація (підготовка методичної бази, навчання, ведення бази даних тощо) моніторингу рідкісних в Європі видів флори і фауни та типів природних оселищ;
  • розроблення програм застосування ГІС-технологій, інноваційних технологій та технічних засобів у наукових дослідженнях та охоронній діяльності установ природно-заповідного фонду.
  • Проведення наукових досліджень щодо впливу воєнних дій на рослинний та тваринний світ та його різноманіття, надання пропозиції та участь у розробленні методів, засобів щодо відновлення територій та ушкоджених ділянок, що зазнали впливу воєнних дій.
  • вивчення та аналіз флористичних, геоботанічних описів науковців для оцінки впливу воєнних дій на біорізноманіття;
  • застосування дистанційних методів моніторингу популяцій рідкісних видів рослин та рослинних угруповань на тимчасово окупованих чи замінованих територіях.

Прокрутка до верху